...LoneLIness is the best that can exist in this world…
Тобі це сниться
Людина-вітер
Якщо воду ти можеш набрати в долоні, взяти пригорщу землі або підпалити вогнем руку, то вітер ти пропустиш крізь пальці. Вітер пройде крізь тебе і сліду не залишиться від його присутності. Він полетить далі, надовго не затримається. Ти його не бачиш, але відчуваєш.
Ти ніби тут і ніби всюди.
Ти ніби є й тебе нема.
Він невловимий, мчиться на шаленій швидкості., випереджаючи саму швидкість світла. Спробуй його замкнути в якийсь простір, він все рівно знайде щілину, щоб вислизнути. І так відбувається вічна круговерть, замкнута спіраль пошуку. З подоланням все більшої відстані він дужче набирається невидимої енергії, сили, але разом з ним й ти мужнієш і підносишся вище. Але тобі все рівно його не наздогнати, це вічний пошук, вічний політ. Ні, це не погоня. Це пошук себе самого у іншій своїй подобі, пошук тої дійсної частини себе самого, яка з самого початку являлась тобою, але до якої примкнулась приземиста матеріальна частка. Я кажу не частина, а частка, та частка, яка зайва, непотрібна., яка заважає.
Відчутно аромат його присутності. І чим більше він поряд, тим більше він віддаляється від тебе. Це парадокс. Чим більше ти його маєш, тим менше його стає, тим менше його залишається. І тоді ти приходиш до думки, що він взагалі не існує.